Головними напрямними для зовнішньоекономічного вектора Росії до 2020 року стануть загострення світової конкуренції і негативний ефект від західних санкцій. Зараз все виразніше видно, що генеральна лінія уряду, що базується на нарощуванні оборотів реалізації за кордон нафти і газу цілком здатна зазнати фіаско, тому що позиції РФ на міжнародному ринку можуть і не зміцнитися. Аналітики впевнені, що якщо уряд не знайде інший шлях для виведення вітчизняних підприємств на альтернативні ринки із зовсім іншою продукцією і набором послуг, зовнішньоекономічна політика країни обернеться провалом.
Правила та завдання
Без збільшення конкурентних можливостей російського господарства і більш продуктивної участі в перерозподілі праці неможливо зміцнитися в авангарді глобальної економіки. Це основні визначальні для цих цілей. І щоб їх досягти, необхідно виконувати наступні кроки:
- Мінімізувати ризики за допомогою активного розвитку нових експортних напрямків;
- Нафта і газ повинні нарощувати обсяги експорту на нових ринках, а держава – збільшувати свій вплив і брати безпосередню участь у визначенні тенденцій світової інфраструктури та виробленні нормативів по роботі тих самих ринків;
- Користуватися перевагою в найбільш сильних для держави конкурентних галузях, таких як сільське господарство, сировинна переробка і транспорт;
- Допомога сільгоспсектору для того, щоб залежність його від імпортної продукції поступово звести до необхідних мінімумам.
При позитивному сценарії щодо заходів, які вживаються урядом для досягнення поставлених завдань, до 2020 року частка Росії в глобальній економіці збільшиться до 4,3%, експорт збільшиться в 6 разів, послуги транспорту – в 4 рази, високотехнологічна продукція – не менш ніж на 5 відсотків .
За попередніми підрахунками, при таких умовах, загальні обсяги експорту сягнуть суми понад 900 млрд доларів. Однак потрібно враховувати, що ці дані розраховуються з урахуванням вартості бареля нафти не нижче 80 доларів. Тому навіть зараз стає очевидним, що до 2020 року наблизитися до такої позначки буде вкрай важко.
Головні напрямки розвитку зовнішньої економіки Російської Федерації визначалися залежно від поставлених завдань, а також поточних пріоритетних принципів у внутрішній політиці на поточний момент часу. Таким чином, основним завданням є забезпечення втілення в життя раніше визначених державних інтересів. Крім того, необхідно стимулювати експорт і спробувати знайти механізми по залученню в російські підприємства іноземного капіталу у вигляді інвестицій.
Важливу роль у зовнішній економіці РФ грає і розширення списку західних партнерів. Це дозволяє не тільки увійти на нові ринки, а й ще більше закріпитися на вже освоєних, традиційних. Стратегію російський уряд має намір розробляти спільно з представниками вітчизняного бізнесу, тому як вони звикли шукати рішення проблем, які завжди зустрічаються на їхньому шляху.
Головні напрямки
Зараз вже є можливість сказати про центральні напрямках зовнішньоекономічної політики Росії, заданих на найближчий рік. І перше з них – заняття лідируючої рядки на глобальному ринку послуг і товарів, заснованих на високих технологіях і вироблених усередині держави. Для цього влада має намір максимально стимулювати місцеві компанії, що спеціалізуються на послугах і реалізації продукції в області авіаційної техніки, освіти, суднобудування. Тут особливу увагу приділять ядерних технологій, виробництва ПО, а також випуску космічних апаратів. Таким чином, є резон говорити про підтримку з боку уряду різних науково-дослідних і досвідчених конструкторських робіт. Владі доведеться створювати міцну базу для обслуговування вироблених і виставляються на продаж товарів для зарубіжних партнерів.
До 2020 року в Росії повинні закінчити модернізацію сфери туризму. На перший погляд незначна в глобальному сенсі галузь здатна посприяти кращому позиціонуванню країни в очах світової спільноти.
Конкурентоспроможна сфера послуг і переробна промисловість – ще один важливий напрямок у зовнішній політиці РФ. В цьому плані уряд буде надавати допомогу експорту. Зокрема, працювати над створенням виробництв із закінченим циклом: підсумковий продукт повинен проводитися в Росії.
Крім того, влада буде залучати іноземні інвестиції і розробки, що працюють на посилення конкурентоспроможності та поновлення сектора переробки.
Супровід, в тому числі, за допомогою надання умов для виходу вітчизняного продукту на закордонні ринки, стане ще однією важливою складовою для досягнення поставлених цілей.
Серед пріоритетних напрямків також називається можливість вбудовування Росії в глобальну систему транспорту. Це дозволить реалізувати транзитний потенціал, а значить – збільшити доходи російського бюджету. Правда є одне застереження: російська транспортна є не виглядає привабливою в очах заходу і навряд чи може з ним конкурувати. Тому, щоб домогтися необхідної інтеграції, потрібно вжити заходів щодо приведення транспортних коридорів у відповідність. У цьому випадку вдасться вибудувати транзитне сполучення між Європою і Азією, так як в цьому плані географічне положення РФ дозволяє це зробити. Таким чином, мова йде про створення єдиного транспортного простору з сусідами і укладанні з ними партнерських угод з урахуванням забезпечення з’єднання з транспортною структурою партнерів.
І останнім напрямком зовнішньоекономічної стратегії стане продовження розширення експорту і обсягу поставок на глобальний ринок вуглеводнів, щоб підвищити роль РФ у сфері енергетичної безпеки світової системи.
